ЧЕ́РСТВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. черстви́й. Федоровій руці на Василевім плечі — незатишно. І він приймає її. Ну й нехай… Тільки чому ж тоді впала каменем Федорові на душу ота Василева черствість? (Мушк., Серце.., 1963, 49); — У ерфуртській тюрмі ми сиділи і не знали, що з нами буде. .. Жорстокість, черствість навкруг нас (Хижняк, Тамара, 1959, 228); Душевна черствість, дріб’язковість, себелюбство — всі ці якості, коли вони визначають обличчя людини, роблять її дійсно обмеженою, примітивною чи, як кажуть, одноклітинною (Талант.., 1958, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 313.