ЧЕРНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до черни́чка¹. Перервали сон їх дзвони. Збудили коханих: Б’є черниченька поклони, В’язень мре в кайданах (Граб., І, 1959, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 311.