ЧЕРКЕ́СКА¹ див. черке́си.

ЧЕРКЕ́СКА², и, ж.

1. Старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами. Через яку там годину іде писар повагом. Ще молодий, шапка набакир, у китайчастій [китайковій] черкесці і в опойкових чоботях (Стор., І, 1957, 78); На одному верхівцеві, з пухнастими вусами, поверх жупана була черкеска з вильотами, а на ногах червоні сап’янці (Панч, Гомон. Україна, 1954, 24).

2. Затягнутий у талії, з газирями на грудях верхній одяг, поширений у всіх народів Кавказу, а також у кубанських і терських козаків. Он він стоїть у просторій черкесці серед блискучих своїх ад’ютантів, суворий, замкнутий, оповитий легендами витязь-джигіт карколомного білого Арарату (Гончар, II, 1959, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 309 - 310.

Черкеска, ки, ж.

1) Черкешенка. Стерігсь, щоб любощів йому черкеска з ними не сунула. Мкр. Г. 2) Родъ одежды верхней: черкеска. З вильотами черкеска. Стор. II. 164.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 457.

черке́ска — старовинний верхній чоловічий одяг із сукна з прорізами і відкидними рукавами.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 639.