Черепушка, ки, ж.

1) = Черепи́нка. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437.

2) Шутливо: рюмка.

3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум. Черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку. Рк. Макс.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 456.