ЧЕРЕПИ́ЧКА, и, ж., збірн. Пестл. до черепи́ця. [Гайворон:] То як же, Фіногене Карповичу, подивимось товар? [Алілуя:] Черепичку, тобто? Двісті штук залишилось. Ще від забудови. Лежить у дворі, заважає (Дмит., Дівоча доля, 1960, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 307.