Черенки, ків, м. мн.

1) Черенокъ (ножа). См. Черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. ТІ. 670.

2) Шрифтъ (типографскій).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 456.