ЧЕРЕ́МХОВИЙ, а, е. Прикм. до чере́мха. Трамвай прудко біг околицею, оббиваючи вітром черемховий цвіт (Мушк., Серце.., 1962, 284); Він знов зігнувся на низенькому ослінчику з черемхового пруття (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 60); // Який складається з дерев, кущів черемхи, засаджений черемхою. Вони [дівчата] пройшли черемховою алеєю (Коз., Сальвія, 1959, 17); // Зробл. з черемхи. В контору артілі вбіг Прокіп: картуз на потилиці, черемхове пужално так і в’ється в руках, обличчя розгублене, піт очі заливає.— Посівматеріал вийшов,— видихнув він за один раз і важко сів на стілець (Тют., Вир, 1964, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 306.