ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Пасти череду, бути чередником. — Я в Березняках громадським чередником служив,— під настрій почав розповідати Орест Гарасимович.— Жонатим ще п’ять літ чередникував (Вол., Місячне срібло, 1961, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 304.