ЧЕРВЧА́ТИЙ, а, е.

1. Пофарбований червцем (див. че́рве́ць² 2); яскраво-червоний. Той же гай, та сама річка. А немовби інший шлях! Майорить червчата стрічка у зелених берегах. І зорять дитячі личка, сяє усмішка в очах (Тер., Ужинок, 1946, 163).

2. Вигот. з яскраво-червоного шовку. Червона крайка впилася в тонкий та гнучкий стан, а червчата плахта, мов пук квіток, облягла кругом неї (Мирний, IV, 1955, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 300.

Червчатий, а, е.

1) Окрашенный въ червець.

2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 454.