ЧЕРВОНЯ́СТИЙ, ЧЕРВОНА́СТИЙ, а, е. Трохи червоний, з червоним відтінком. Коло порога стояла здорова зелена скриня на коліщатах, розмальована.. букетами червонястих рож (Н.-Лев., IV, 1956, 136); Зовсім стемніло в хаті. Тільки од печі, де Христя підпалила солому, падало світло червонясте й мінливе (Головко, II, 1957, 88); О, як п’янить мене вишневий цвіт На гіллі червонастому гнучкому! (Перв., І, 1958, 524).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 300.