ЧЕРВОНОФЛО́ТЕЦЬ, тця, ч. Рядовий моряк Військово-Морського Флоту СРСР. Червонофлотець сидів на порожній лаві, попихкуючи прокуреною люлькою (Кучер, Чорноморці, 1948, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 299.