ЧЕРВОНОПЕ́РИЙ, а, е. Який має червоне пір’я або червоні плавники. Палає в печі вогонь, а вона раз по раз крутить верчики з соломи, засуває в піч, і горять вони там, весело потріскуючи, ніби б’ються крилами червонопері півні (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 260); Червонопері язі й підусти живуть, мабуть, в кам’яних печерах і охоче беруться на гачок (Збан., Незабутнє, 1953, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 299.