ЧЕРВОНОО́КИЙ, а, е. Який має червоні очі. Оживлювалася [вода] плюскотом щупаків і громадами червонооких плотиць (Фр., III, 1950, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 299.