ЧЕРВОНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що підоси́чник. Невдалік [недалеко] од отруйного стебла воронячого ока.. стоять два близнюки-червоноголовці (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 147); "Бик" — по-Петриковому — це великий товстий білий гриб. Коли ж кричав: "Дивіться, дивіться, який лежень!", це значить — знайшов червоноголовця (Збан., Малин. дзвін, 1958, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 298.