Чепати, па́ю, єш, гл.

1) = Чіпати. Мет. 15.

2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 451.