ЧЕНЬ, част., діал. Може, може-таки. А як, мільйонів куплений сльозами, День світла, щастя й волі засвітає, То чень в новім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (Фр., X, 1954, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 293.

Чень нар. = Чей. Біда, та що робити? Треба біду тішити, чень і біді колись конец буде. Фр. Пр. 41.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 451.