ЧЕМНЕ́НЬКО. Присл. до чемне́нький. Побачивши Зайця, їжак поклонився йому чемненько (Фр., IV, 1950, 64); При появі Федота дядьки стихли і чемненько розсілися попід стіною (Тют., Вир, 1964, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 293.