ЧЕКА́ЛЬНЯ, і, ж. Кімната в адміністративній установі, лікарні і т. ін., де відвідувачі чекають на прийом у кого-небудь, на зустріч з якою-небудь особою. Він працював в окремім кабінеті, відділений від Владка салоником, де була також чекальня для нечисленних знатних клієнтів (Фр., VI, 1951, 245); На світанку недарма ж вона прислухалася до розмов хворих в амбулаторній чекальні (Ле, Ю. Кудря, 1956, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 290.