ЧЕКА́ЛЬНО. Присл. до чека́льний 1. Його водянисті очі були спрямовані чекально на генерала (Рибак, Час.., 1960, 370); Маркушевський дивився на нього непорозуміло, холодно, чекально (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 290.