ЧЕ́ЗНУТИ, ну, нош, недок., розм. Те саме, що щеза́ти. Біла сучка скаче в його виноградник.., потому все чезне (Коцюб., I, 1955, 265); Сиділи ми при згаслому багатті.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали, як між вуглям вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр., І, 1951, 293).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 289.