ЧВЕРТЬ, і, ж.
1. Одна з чотирьох рівних частин, на які ділиться ціле. Він жив з жінкою і дітьми в селі, доброї чверть милі від ями (Фр., IV, 1950, 17); Від самого свого початку "Дзвінок" на три чверті складався з українських творів (Л. Укр., V, 1956, 126); — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (Стельмах, І, 1962, 117); Перекликались телефоністи, кудись пірнали й виринали ординарці, інші розбирали трофейні сідла, що займали мало не чверть казарми (Гончар, III, 1959, 248); Одного разу він зібрав ватагу дітвори і повів на завод, де працював понад чверть століття (Жур., Звич. турботи, 1960, 89); // Четверта частина години (п’ятнадцять хвилин). Стародавні настільні дзигарі.. грають чверті мелодійним передзвоном ніжних, немов скляних дзвоників (Коч., II, 1956, 419); Годинник над лавочкою показував чверть на восьму (Дмит., Наречена, 1959, 193); За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ (Тулуб, В степу.., 1964, 328).
2. Один з чотирьох періодів навчального року. На Дзержинському хімічному заводі.. стали систематично обговорювати на цехових зборах успіхи дітей робітників за кожну чверть (Ком. Укр., 6, 1900, 57); Це ж кожний школяр знає, що четверта чверть найкоротша (Донч., V, 1957, 205).
3. Одна з чотирьох фаз Місяця, а також вузький серп Місяця в першій або в останній фазі. Через те що Місяць кулястий, ми бачимо .. половину місячної кулі освітленою, а друга половина її поринає в пітьму, тобто ми бачимо фазу, яку називаємо першою чвертю (Бесіди про всесвіт, 1953, 25).
4. муз. Міра музичної тривалості, четверта частина цілої ноти.
ЧВЕРТЬ… Перша частина складних слів, що означає: четверта частина цілого, напр.: чвертьгоди́нний, чвертькілометро́вий і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 288.