ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькува́тий. Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (Багмут, Щасл. день.., 1951, 66); Спокійно і м’яко, але завжди з відразою глузував він з пози, пихи, чванькуватості (Мас., Життя.., 1960, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 287.