ЧАЮВА́ТИ, чаю́ю, чаю́єш, недок. Пити чай; проводити час за питтям чаю. Минули ми одну озію, минули другу, третю. Увійшли в чайню [чайну]. Там уже сиділо декілька странників — чаювали (Тесл., З книги життя, 1949, 49); На дерев’яному балкончику, завішаному білизною та різним шматтям, чаювали якісь незнайомі люди (Мик., II, 1957, 342).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 286.