ЧАСТОТА́, и́, ж.

1. Властивість і стан за знач. ча́стий. Залежно від забур’яненості поля, частоти поливів та опадів і від ущільнення грунту частота розпушування буває неоднакова (Овоч., 1956, 116); Люди, що перенесли променеву хворобу або були опромінені дещо меншою дозою радіації, найбільше хворіють на лейкемію (злоякісне білокрів’я) і злоякісні новоутворення. При цьому частота виникнення захворювань залежить від дози опромінення (Наука.., 11, 1963, 45); Частота відчутних землетрусів (тобто більше 2-3 балів) досить значна в районі епіцентрів (порядку кількох землетрусів на рік) і різко зменшується на схід, в районі Дніпра (декілька землетрусів на століття) (Геол. ж., XIV, 4, 1954, 59).

2. спец. Число рухів, коливань, повторень за одиницю часу; величина, що виражає кількість коливань, повторень за одиницю часу— Якщо швидкість світла поділити на довжину хвилі, то дістанемо число змін, яких зазнав світловий промінь за секунду, тобто так звану частоту світла (Око і сонце, 1953, 25); Пульс у дітей молодшого віку ще не сталий, часто буває аритмічний (нерівний, з перебоями) і коливання частоти пульсу бувають значними (Шк. гігієна, 1954, 80); Величина, обернена періодові коливань, називається частотою коливань (Курс фізики, III, 1956, 228); До Кошика підійшов Сергій Пастухов — майстер дільниці, де складають нові прилади для вимірювання струмів високої частоти (Автом., В. Кошик, 1954, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 281.