Про УКРЛІТ.ORG

часто

ЧА́СТО. Присл. до ча́стий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Укр.. присл.., 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Л. Укр., V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше… (Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Тют., Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Кв.-Осн., II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б’є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Хотк., II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б’є (Граб., І, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Трубл., II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Коцюб., II, 1955, 308); // Те саме, що нері́дко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті ] часто не задовольняють читача (Коцюб., III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Л. Укр., V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Тют., Вир, 1964, 267).

&́9671; Ча́сто й (та) гу́сто див. гу́сто.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 280.

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 446.

вгору