Про УКРЛІТ.ORG

частий

ЧА́СТИЙ, а, е.

1. Який відбувається, надходить, з’являється, трапляється і т. ін. через короткі проміжки часу. Боплан правильно вбачає причину частих повстань на Україні в гнобленні селян магнатами і шляхтою (Укр. іст. ж., 1, 1960, 113); Дорогий Михайло Михайловичу. Дуже прошу вибачити мене, що на Ваші часті листи (за які сердечна дякую) одповідав не часто (Коцюб., III, 1956, 386); Замовкнуть свари наші часті, До яких люд бездольний звик… (Граб., І, 1959, 560); Од частих дощів, од вогкого повітря поля на горах аж блищать зеленим ясним кольором (Н.-Лев., II, 1956, 396); Від частого недоїдання вуха в хлопця вже стали прозорими, аж світилися (Гончар, IV, 1960, 73); // Який відвідує кого-, що-небудь через короткі проміжки часу. Особливо Славко був частим гостем у Краньцовських (Март., Тв., 1954, 246); Зовсім довірливо поставилась сама вона до частого гостя (Крот., Сини.., 1948, 21).

2. Який складається з швидких дій, рухів, звуків і т. ін. Алла Михайлівна, лежала, розметавшись, ..обличчя палало, з одкритих уст виривалось коротке, хрипле, часте дихання (Л. Укр., III, 1952, 615); Десь здалеку почувся частий стукіт, наче коза стукала ратицями по мості (Коцюб., І, 1955, 319); Стрільба ставала частіша (Стор., І, 1957, 395); Коли настав вечір, зарясніли всюди по вулицях спалахи. Вони здіймалися над засніженою слободою, часті й короткі (Шиян, Баланда, 1957, 7).

3. Який складається з густо розташованих один біля одного однорідних предметів або однорідних складових частин чого-небудь; густий, щільний. Високоякісні шкурки одержують тільки від повноволосих кролів, з частою остю й густим пухом (Хлібороб Укр., 10, 1968, 49); Тарас Григорович вивчав і наслідував творчі прийоми цього геніального митця. В багатьох його офортах зустрічаються характерні для манери Рембрандта штрихи — перехрещені в найрізноманітніших напрямках, довгі й часті для фонів і затемнених місць (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 24); // Який зустрічається в багатьох місцях. На частих заломах попадались зграї собак і дітей (Коцюб., II, 1955, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 278.

вгору