ЧАСТЕ́НЬКО. Присл. до часте́нький. Влітку дід частенько лежав на погребні ближче до сонця (Довж., Зач. Десна, 1957, 463); Сходились дівчата частенько до Марусі (П. Куліш, Вибр., 1969, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 278.