ЧАСНИЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до часни́к. Запах ковбаси з часничком приємно лоскотав ніздрі зголоднілого мандрівника (Тулуб, В степу.., 1964, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 277.