ЧАРДА́К, а́, ч., заст. Палуба судна. На возах незабаром скоїлось таке, як на чардаках на пароходах [пароплавах], коли вони причалять до пристані (Н.-Лев., І, 1956, 574); По Волхову, обминаючи острови, плив корабель — паруси шовкові, чардак муравлений, сходні золоті (Загреб., Диво, 1968, 401).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 268.