ЧАБАНЯ́, я́ти, с., розм. Дитина чабана. На подвір’ї повно малечі, чабанчуків та чабанят безштанних, повно качат, курчат та кролят… (Гончар, Тронка, 1963, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 260.