ЧАБА́К, а́, ч., діал. Лящ. Косіть, хлопці, очерет — Наваримо вечерять, Укинемо чабака Да пом’янем чумака (Чуб., V, 1874, 1034); Сивий Дніпро.. не поскупився на свою ласку: золотисті коропи, лини, зубаті щупаки, плескаті червонопері чабаки мало не розірвали мережі (Добр., Очак. розмир, 1965, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 259.