ЦІСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць. Василева мати купила його [ножика] за копу з шагом у захожого цісарця, аби тільки добре учився її син (Мирний, IV, 1955, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 240.