ЦІПУ́, ЦІПУ́-ЦІПУ́, ЦІПУ́-ЦІПУ́-ЦІПУ́, виг. Те саме, що ціп². Дівчинка на призьбі: ціпу-ціпу-ціпу!.. (Тич., I, 1946, 127).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 240.