ЦІ́ПКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що курча́. На подвір’ї курочки — ціпу, ціпу, ціп! Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 20).

2. Фамільярно-ласкаве називання жінки, дівчини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 239.

Ціпка, ки, ж. Цыпленокъ (дѣтское). Вх. Пч. II. 11.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 433.