ЦІННИ́К, а́, ч. Довідник або покажчик цін, розцінок на що-небудь. Отець Миколай під’їжджає до берега, вголос читає цінник, сміється:— ..І ти вже, Кузьмо, в комерцію кинувся? (Стельмах, II, 1962, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 237.