ЦІ́ННИЙ, а, е.

1. Який має ціну, вартість; // З позначеною вартістю, ціною (про посилку, лист, бандероль і т. ін.).

Ці́нні папе́ри див. папі́р.

2. Який коштує дорого, має велику вартість. Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати і притискала до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (Коцюб., II, 1955, 178); Жир білухи дуже цінний (Трубл., Крила.., 1947, 28).

3. перен. Який має важливе значення. — Письмо се адресоване до вас. Прошу, пане доктор, звертаю вам сей цінний документ (Фр., II, 1950, 337); — Нічого, ми витрусимо звідси всю пилюку.. У цих пожовклих стосах паперу часто можна натрапити на дуже цінні повідомлення, записи про забуті скарби (Донч., II, 1956, 11); Кожного разу вона приносила цінні відомості про людей, які працюють на дільниці, розповідала зміст таємних паперів (Хижняк, Тамара, 1959, 91); // Такий, яким дорожать. — Нічого нема ціннішого, як життя людське (Укр. нар. казки, 1951, 402); — Я… Я не знаю, як вам дякувати… Я…— нарешті видушив з себе Шевченко і замовк.. — А це вже я мушу дякувати долі, що придбав такого цінного співробітника і товариша,— тепло відгукнувся Бутаков (Тулуб, В степу.., 1964, 244); // Дуже потрібний, корисний. Книжки, що даруєте мені, ще тим цінніші, що саме тепер потрібні мені для моїх етнографічних праць (Коцюб., III, 1956, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 237.