ЦІЛЬНИЧО́К, чка́, ч. діал. Зменш.-пестл. до цільни́к. Метнулась [мати] по селу шукати того меду.. .Бігала, сердешна, бігала од хати до хати .. та якось уже випросила у попа. За один цільничок обіщала [обіцяла] бузівка подарувати (Стор., І, 1957, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 236.