ЦІЛОДЕ́ННО. Присл. до цілоде́нний. [Котовський:] Кіндрата з честю поховайте, та не де-небудь, а тут під гаєм.. Нехай йому листя цілоденно і вночі шумить (Тич., І, 1957, 274); Не можна сказати, щоб так уже подобалось Ліні тут цілоденно ковтати підняту бульдозерами куряву та обпалювати на сухих вітрах своє біле личко (Гончар, Тронка, 1963, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 233.