ЦІАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец.

1. Видобувати золото і срібло з руд розчиненням їх в ціанистих розчинах.

2. Насичувати поверхневий шар сталевих виробів вуглецем, азотом і т. ін. для підвищення їх твердості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 223.