ЦІАНАМІ́Д, у, ч. Хімічна сполука, похідна ціанистоводневої кислоти; безбарвна кристалічна речовина, що використовується як добриво. Ціанамід вапна — майже чорний на колір, тонкий, легкий порошок, який часто пахне гасом або маслом (Добрива.., 1956, 139).

&́9651; Ціанамі́д ка́льцію — пилуватий отруйний порошок темно-сірого кольору із запахом ацетилену, який одержують взаємодією азоту з карбідом кальцію; використовується як добриво та інсектицид. Перший завод для добування ціанаміду кальцію потужністю 4 тис. т за рік був збудований у 1906 р. в Італії (Заг. хімія, 1955, 349); Щоб рослини бавовнику скинули листки, їх обробляють ціанамідом кальцію або сумішшю його з кремнефтористим натрієм (Техн. культ., 1956, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 223.