ЦЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм. Покривати цятками, виднітися на чому-небудь цятками. Дозрілі суниці цяткували лісові поляни червоно-зеленим плетивом (Знання.., 9, 1975, 22); // Прикрашати, оздоблювати цятками.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 256.