Про УКРЛІТ.ORG

цяпати

ЦЯ́ПАТИ1, аю, аєш, недок., перех., діал.

1. Черпати, набирати потроху. Нахилившись над горшком, Устина довго цяпала ложкою молочну кашу, спокійно, щоб не схлюпнути, поставила на стіл миску (Чорн., Потік.., 1956, 178).

2. Доїти. А я тую козоньку [кізоньку] Цяпала, цяпала (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 90); Катря спершу не прислухалась,— доїла собі, чимось своїм заклопотана, і насторожилась враз, коли хлопці нагло урвали розмову, наче й не стало їх. Перестала й Катря цяпати — прислухалась (Головко, II, 1957, 241).

3. Крапати. Щохвилини маленькі струмочки води текли з мурів, потихеньку, помаленьку, ледве чутно цяпали по цегляній долівці (Григ., Вибр., 1959, 412).

4. Бити, ударяти. Тут бриніли та цяпали о стіни кулі (Фр., VI, 1951, 341); Стара Хмеличка зітхає і знову схиляється над рядком, цяпае сапою, а в голові снують думки — про дочок і онуку (Цюпа, Краяни, 1971, 235).

ЦЯ́ПАТИ2, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що пища́ти. Курчата цяпають у сінях (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 255.

Цяпати, паю, єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, ну, неш, гл.

1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор.

2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала. Грин. ІІІ. 229.

3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане. Kolb. І. 96.

4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях.

5) = Цв’якати. Вх. Лем. 481.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 440.

вгору