ЦЯ́БРИНА, и, ж., діал. Цямрина. — Сидить моє золото [дитина] коло самісінької криниці, а та криниця та ще без цябрини (Вас., Вибр., 1954, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 254.