ЦЮРЧА́ТИ, чи́ть, недок., розм. Те саме, що цвірча́ти. А в траві навіть комахи не цюрчали — така спека була (Донч., IV, 1957, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 254.