ЦЮ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цю́ркати і звуки, утворювані цією дією. Бистро засідають доярі до роботи, і скоро характерне цюркання.. молока заповнить повітря (Хотк., Довбуш, 1965, 89).

ЦЮ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Витискати рідину тонким струменем, цівкою; // Текти, витикати тонким струмененм, цівкою.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 254.