ЦЬОМ, виг., розм.

1. Те саме, що цмок¹ 2. Кому не схочеться поцілувати оце миле-миле, набурмосене і таке гарненьке личко? Цьом, цьом! (Ю. Янов., Мир, 1956, 14).

2. Звуконаслідування, що означає цьомкання кропив’янки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 259.