ЦУРУПА́ЛЛЯ, я, с., збірн. Те саме, що цурпа́лля. Червоні, сині й білі язики полум’я облизували, наче виціловували сухе соснове цурупалля (Перв., Материн.. хліб, 1960, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 252.

Цурупалля, ля, с. соб. отъ цурупалок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 438.