ЦУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. цу́пляться; недок., діал. Тягтися (у 6 знач.). Коняка.. цупиться у мене ззаду (Сл. Гр.)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 249.

Цупитися, плюся, пишся, гл. Тянуться, тащиться. Коняка…. цупиться у мене ззаду. Рудч. Ск. II. 177.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 437.