ЦУНДРА́ВИЙ, а, е, діал. Обірваний, у лахмітті. Потрапив [Гаврило] до міста. Там було багато цундравих бідаків, що дивилися на світ голодними очима і чекали, аби хтось покликав на якусь роботу (Казки Буковини.., 1968, 154),

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 248.

Цундравий, а, е. Оборванный, изношенный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 78. Ішов ляшок із Варшави, на ним шмати барз цундрави. Гол. II. 561.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 436.