ЦУКРОВИ́К, а́, ч. Працівник цукрової промисловості. Наш провідник був типовий робітник-цукровик: є щось таке специфічне в робітниках цукрових заводів, навіть у зовнішності (Смолич, III, 1959, 497); Багато турбот нині у цукровиків Вінниччини. Цього року їм треба переробити близько 7 мільйонів тонн коренів. І вони впевнені, що успішно виконають це завдання (Роб. газ., 18.IX 1976, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 248.